Андрій Шавала – фартова заміна

Він не міг не співати. Від самого народження - 3 квітня 1967 р. - щодня був слухачем майстер-класів рідного батька, який мав прекрасний голос і бездоганно володів багатьма музичними інструментами. Відтак одного дня Андрій і його молодший брат Ігор створили домашній ансамбль. А вже згодом вдосконалювали свою музичну майстерність у музичній школі.

Опанувавши техніку гри на баяні, з 1978-го Андрій вчиться використовувати за призначенням кларнет у духовому оркестрі «Орлятко» від «Сільмашу». Упродовж п’яти років від керівника оркестру - освіченого та відданого музиці Міхаіла Гамера - Андрій вчиться відтворювати справжню гармонію, а не «бутафорію» у вигляді тріску та шуму. У першу вагому гастрольну поїздку Андрій поїхав 1980 року - на запис програми «Шире круг» у Московському телецентрі «Останкіно».

Після закінчення 8-го класу школи постала проблема вибору: стати спортсменом (був воротарем шкільної гандбольної команди), художником (деякі ранні живописні роботи є вдалими зразками дитячого примітивізму) чи таки музикантом. Вибір замість Андрія зробила, як він каже, Доля. Саме ця пані максимально посприяла його вступу до Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси, а згодом привела і в іншу alma mater - Державну заслужену хорову капелу «Трембіта». Тут Шавала відпрацював 13 років, об’їздивши з гастролями чимало міст колишнього СРСР, України та Європи.

1996 року за посередництва Славка Нудика Андрій прийшов у «Піккардійську терцію» - замість Андрія Базиликута. Заради першого виступу у складі формації у Львівському органному залі Шавала за місяць вивчив свої партії у 30 піснях. Так став першою та донині останньою заміною у складі «піккардійців».

З дружиною Оксаною Андрій Шавала виховує донечку Ірину та сина Максима.