Колядки, щедрівки та — хіти

26.01.2011

Хлопці з «Піккардійської терції» виглядають так, ніби вони з першої сотні ангелів світла: не викликають сумнівів і докорів тим, що роблять у музиці. Глава УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар) передусім знав їхню творчість з-поміж багатьох запрошених виконавців у рок-тур «З вірою і любов’ю», що проходив під його патронатом.

Офісні працівники найвищих рангів вітчизняних і транснаціональних компаній так само намагаються потрапити на концерт піккардійців, як і на виступи іменитих закордонних «зірок». Та, на жаль, керівникам каналів не до шмиги ця «голуба» кров нашого мистецтва (очевидно, далі продовжують гадати, що рейтинг «роблять» безпардонність, вседозволеність, вульгарність і несмак), позаяк українці вкотре провели новорічно-різдвяні свята без «Піккардійської терції». Концерт «Добрий вечір, щедрий вечір» відбувся 22 січня в Міжнародному центрі культури й мистецтв (колишньому «Жовтневому палаці») і став своєрідною компенсацією.

— Цей наш виступ на дев’яносто відсотків складався з пісень Різдвяного циклу — колядок і щедрівок, — розповів «Дню» Славко Нудик. — Решта — хіти «піккардійців», які любить публіка і які завжди просить заспівати. Знаючи, що вміємо бавити львів’ян, запитують, чи подібний концерт давали в місті Лева. Земляків ми ще не тішили. Три роки поспіль брали участь у феєричному «Нашому Різдві», яке організовували лідер гурту «Плач Єремії» Тарас Чубай і режисер Михайло Крупієвський. Та цьогоріч дійство не відбулося. Натомість в опері пройшло щось на зразок цього, лише називалося по-іншому: «Українське Різдво». Якось не довелося там побувати, але чув, що 12 і 13 січня в театрі ніде яблуку було впасти!

— Нещодавно ви записали спільну з гуртом «С.К.А.Й.» пісню — «Знак оклику». Від кого вийшла пропозиція співпраці?

— Ми познайомилися під час рок-туру «З вірою і любов’ю» у вересні 2009 року. А згодом від Олега Собчука, лідера гурту «С.К.А.Й.», надійшла пропозиція записати спільну композицію, що стала заголовною в їхньому новому альбомі з однойменною назвою. «Піккардійська терція» радо відгукується на цікаву співпрацю. Тим більше, якщо вона стосується українських виконавців.

— Відомо, що для популярності потрібна постійна ротація пісень на радіо й відеокліпів на телебаченні. Це також тягне за собою концертні замовлення. На всіх трьох каналах Українського радіо «Піккардійська терція» звучить. На fm — мало. Кліпів у піккардійців не так і багато, та й ті не демонструються на телеканалах. Та все одно вас люблять, і ви маєте концерти. Чим, на вашу думку, Славку, зумовлений цей парадокс?

— Це — справді парадокс, який йде врозріз з теперішніми законами шоу-бізнесу. Попри малу ротацію в радіо і телепросторі, ми збираємо повні зали по всій Україні. А все тому, що українцям стільки років з телевізійних екранів, передусім, нав’язується чуже життя. А вони спраглі свого Українського світу: своїх кіногероїв, які розмовляють їхньою рідною мовою, української літератури та української музики...

До речі, в переддень нашого концерту на одному з центральних каналів відбулася прем’єра кліпу «Піккардійської терції» «Пісня про Львів». Твір — польських авторів, написаний приблизно в 30-х роках ХХ століття. Режисер — славнозвісний Тарас Химич, який відзняв цікаві відеороботи багатьом українським виконавцям. Цей кліп створений із матеріалу нового Тарасового документально-ігрового фільму «Золотий лев», показ якого відбувся наприкінці минулого року. Ми брали участь у зйомках картини. І на основі наших зйомок у стрічці якраз і змонтовано кліп. Найближчим часом його можна буде побачити на багатьох телеканалах.

— Ваш концерт відбувся в День соборності. У «Дні» ми говоримо про ідентифікацію через модернізацію, що на практиці означає — об’єднуватися навколо успішних проектів. А які успішні проекти назвали б ви?

- Українців згуртовують, наприклад, перемоги братів Кличків, нашої збірної з футболу, Олімпійської збірної України... Зрештою, їх згуртувала помаранчева революція, незважаючи на те, що помаранчеві лідери не змогли об’єднатися. Ця подія досі є свідченням нашого успіху, нашої нової якості. Відтоді ми стали іншими. І не треба про це забувати. 

 

Газета «День» -  http://www.day.kiev.ua/301262