Родина піккардійця

03.06.2009

Андрій та Оля Капралі - про одне ціле, духовність, доброту та двох донечок

Він із дитинства хотів бути співаком, мати сім'ю та до­ньок. Тепер щасливий, що ці три мрії реалізувалися. Він цілком на своєму місці - і у музиці, і в родині, бо талановитий співак, добрий чоловік та люблячий батько. Пишається, що у їхній родині великий акцент зроблено на духовності. Кохану дружину називає найпершим порадником у житті. Подружжя, яке у липні відсвяткує 12 років спільного життя, виховує двох донечок - Ярину та Мар'яну-Марію. Спілкуємося зі співаком відомого гурту "Піккардійська терція" Андрієм Капралем та його дружиною Олею.

Родина піккардійця

Кохання з першого погляду

- Олю, відомо, що на одному з концертів, куди  прийшли з товаришками, з-поміж вокалістів Ви обрали саме Андрія, пообіцявши друзям, що будете з ним зустрічатися.

Оля: Так, це правда. Це було на концерті у Палаці ім. Г. Хоткевича. Це радше був роковий концерт. Ми з дівчатами любили рок....

Андрій: "Дзиґа" проводила цей концерт. На ньому зібралися фактично всі львівські рокери. Ми ж виконували кілька рок-н-рольних попурі, які вписувалися у загальний настрій концерту.

Оля: На сцену вийшли хлопці, яких уперше бачили. І ми почали їх собі вибирати (сміється). Якось так вийшло, що вибрала собі Андрія. Ззовні хлопець мені сподобався, такий симпатичний. Кохання з першого погляду! Хоча не думала, що згодом перетнемося.

Андрій: Але ми таки перетиналися, бо уся тодішня тусовка була у "Пороховій вежі". Там, де всі любили пити каву, ми й познайомилися...

Оля: Пам'ятаю, що у жовтні вперше проводжав мене додому осіннім парком. Одружитися ж Андрій запропонував буквально наступного дня... Зрештою, ми зустрічалися кілька років і у липні 1997 року одружилися.

Найперший порадник

Що Вам у чоловікові подобається найбільше?

Оля: У мене життєва позиція: що моє - те найкраще! Якщо це мій чоловік, то він найкращий! Андрій дуже терплячий до всього. І якщо він щось робить, то це має бути бездоганно. Фальші не любить. Андрій дуже людяний, є добрим чоловіком та люблячим батьком!

- ...А  Вам, Андрію, у дружині?

Андрій: Вона найкраща, бо це моя дружина! 12 років тому ми стали на єдиний сімейний шлях і мусимо один одному робити приємні сюрпризи впродовж усього життя. В Олі мені подобається те, що мене терпить. Попри те, що я м'яка людина, маю дуже багато принципів. Моя дружина мене навчила розуміти певні речі, які сприймав як чоловік. Жінка завжди дивиться поглядом матері, вміє згладити ситуацію, коли чоловік, навпаки, може розпалити вогонь, який у багатьох моментах не потрібен. І вона це робить не як психолог за спеціальністю. Вона жінка, яка розуміє людей, яка знає, як мені дати пораду у тій чи іншій ситуації. Вона є найпершим моїм порадником. Загалом наша родина є дуже духовною. Стараємося жити правильно і цього вчимо своїх дітей.

Оля: Часто батьки говорять одне, а роблять ін­ше. Це непра­ви­ль­но! Тому й виховуємо до­ньок на власному прикладі.

Життєва філософія

- На яких підвалинах тримається Ваша родина?

Андрій: Насамперед на духовності. Ходимо разом із дітьми до церкви. Якщо людина по-справжньому вірить у Бога, то там є відповіді на всі запитання. Багато музикантів, які у житті є досить заком­плексованими людьми з багатьма проблемами, на сцені показують цілком протилежне. Це неправильно. У кожному році спільно прожитого життя є як позитивні моменти, так і негативні, які нас оточують. Ми спільно стараємося їх долати. У сім'ї всі питання мусять вирішувати двоє людей. Адже родина - це одне ціле, де чоловік та дружина один одного доповнюють. Звичайно, що є моменти, коли рішення потрібно приймати швидко.

- ...А хто, до речі, у Вашій родині швидше приймає такі рішення?

Андрій: Дружина.

- А хто у сім'ї є більш емоційним?

Оля: Залежить. У товаристві  - я. Я більше колективіст, люблю людей.

- Часто кажуть, що чоловік є головою, а дружина - шиєю. Як ставитеся до цього твердження?

Оля: Погоджуюся. Але шия має бути дуже дипломатична та тактовна! З іншого боку, більше погоджуюся з тим, що чоловік є одиницею, а жінка нулем. Залежить, з якого боку цей нуль поставити і такий буде результат. Якщо жінка за чоловіком, то це десятка і це поважно. Якщо ж жінка перед чоловіком, то нічого з цього нормального не виходить. Якщо дружина не за чоловіком, то це ненормальна побудова родини.

- Наскільки Вам комфортно у власній родині?

Оля:  Навіть не аналізую цього, я просто живу. Отже, негативного немає або ж мало.

Про доньок

- Яка найзнаменніша подія у подружньому житті?

Оля: Звісно, що народження дітей!

Андрій: Після п'яти років подружнього життя вирішили, що готові до народження дітей. До того часу їздили відпочивати, активно відвідували клуби. Зараз уже цього не хочеться.

Оля: Старша Яринка (їй у липні виповниться 8 років) доволі делікатна та емоційна дівчинка. Вболіває за все. Вона учениця СШ №65, вчиться добре. Ходить на малювання. Хоче грати на гітарі. Мо­лодша Мар'яна-Марія (у жовтні їй виповниться 3 рочки) вже  починає відвойовувати свою територію (сміється). З нею працює старша сестричка. Мар'я­на-Марія знає англій­ський алфа­віт та піс­ні. Саме цього її вчить Яринка. Старша навіть написала вірша про свою сестричку і навчила її.

- Ви строгі батьки?

Андрій: Середньо. Можливо, я більше м'який. Але як строгий, то вже строгий. Мусить бути повага до мами і тати. Коли дитина любить і поважає батьків, то ніяких конфліктів не відбувається.

- Скажіть, будь ласка, як воно бути дружиною такого відомого чоловіка?

Оля: Якщо дійсно по-справжньому любити і розуміти, що мого чоловіка можуть теж любити люди, то я це сприймаю з радістю. Розумію, що його є за що любити. Він має дар. Андрій своєю творчістю багато кого робить щасливим! Адже часто завдяки пісням "Піккардійської терції" люди виходять зі стресових ситуацій. Їхня музика допомагає. Марнославних амбіцій, що мій чоловік відомий, не маю. Безперечно, дуже тішуся, що Андрій є відомим. Він на 200% на своєму місці і свою роботу робить якісно. Зрештою, у нього добре виходить тішити людей та приносити їм задоволення своєю музикою.

- Чи є пісня, яку чоловік присвятив безпосередньо Вам?

Оля: Немає.

- ...А хотілося б?

Оля: Якби й хотілося, то, напевне, щоб це було не настільки публічно. Себто, аби лише я і він знали, що це пісня для мене.

- Чи плануєте присвятити якусь із пісень своїй дружині?

Андрій: Якщо би так мало бути, то цю пісню мав би написати сам. І слова, і музику до неї. У пісню має бути вкладена власна енергетика.

Господарський чоловік

- Чоловік допомагає Вам у хатніх справах?

Оля: Звісно, допомагає! Все, що потрібно, зробить. Уміє приготувати. І не одну страву! У ці Великодні свята я пекла паску, а він займався м'ясом. Він господарський чоловік. Це і заслуга його мами, бо у їхній родині діти не були бездіяльні. Певна, якщо людина з дитинства хоч краєм вуха чує, як варити борщ, то згодом на практиці їй буде набагато легше і природніше. У цілому Андрій у побуті мені багато допомагає.

 

Ірина Цицак, «Суботня пошта»