Чому ми такі вишукано щасливі?
А таки правда – ми, львів’яни по праву можемо вважати себе щасливими людьми. У нашому місті щодня відбувається чимало цікавих мистецьких подій, а декотрі з них заслуговують особливої уваги і нашої з вами присутності. Можемо навіть обирати: туди підемо, а туди – ні. Втім, щастя, як на мене, полягає у тому, що вишуканими концертами можемо насолоджуватись за символічну плату. Світової слави колективи, які підкорили багату закордонну публіку, із приємністю дарують нам, рідним, вишукане мистецтво і добірну музику „на живо”. Гадаю, вони також щасливі, що можуть виступити перед своїми, подрувати нам частинку своєї філігранної майстерності. Маю на увазі формацію „Піккардійська Терція” і оркестр „INSO Львів” під керуванням Гунгардта Маттеса.
Я щаслива, бо у п’ятницю, 16 березня таки потрапила на концерт „INSO Львів та Піккардійської Терції”. Із кількох спокусливих пропозицій обрала саме цю – концерт у приміщенні палацу культури ім. Гн. Хоткевича. Замайоріли сценічні рампи, вийшли на сцену шестеро вишукано одягнених співаків-піккардійців, професійних музикантів. Сценічна виправка у них відмінна. Це й не дивно, адже колектив ось уже 15 років виступає перед різною публікою. У їхньому виконанні прозвучали як давні, відомі львів’янам композиції, (слухачі підспівували), так і пісні іноземною мовою. Та найбільше зігріла мою душу пісня про Львів – там ще слова такі гарні є: „Хочеш юності – їдь до Львова”. До слова кажучи, про історію цієї пісні розповідла мені одна моя приятелька, п. Люба Козак – слова цієї пісні належать одному польському автору, який жив у нашому місті понад 100 років тому, був закоханий у наше місто, але був змушений емігрувати молодим. Мабуть, справді ота юність, ота щаслива пора спонукала його написати таку пісню – справжній шедевр. (Надіюсь, про це я розповім вам окремо та детальніше). Юність, Львів, чудовий спів піккардійців – ось воно, маленьке щастя, оаза краси і добірності! Аплодувала, не шкодуючи долонь!
Після „Піккардіської Терції” виступив „INSO Львів”. Примітно, що замість строгих чорних шат на кожному із музикантів був яскравий червоний шарф. У їхньому виконанні прозвучали твори іноземних та українських композиторів – відомі та перевірені часом і глядачами шлягери: „Сорока-крадійка” Россіні, „Угорський танець” Й. Брамса, „Прелюдія” Пуччіні, „Перський марш” Штрауса, „Італійське капріччіо” Чайковського та інші.
Після закінчення концерту темні вулички Підзамча (а саме там знаходиться палац культури ім. Гн. Хоткевича) видались мені не такими похмурими. Надворі весна – одна із найщасливіших пір року, і немає значення, скільки вам років, адже щастя – універсальна формула для нас усіх! Тож нехай наше з вами щастя буде вишукане і справжнє!
