«Піккардійці» стали філософами
Львівський музичний шарм представляє один із кращих гуртів україни «пiккардiйська терція».
11 листопада популярний львівський вокальний колектив презентував у Палаці «Україна» свій новий альбом «Антологія. Том 2. Фолк».
До програми двогодинного концерту ввійшли композиції не лише з нового диска (етнокомпозиції XVI — XVIII століть), але й хіти колишніх років («Літній дощ», «Старий трамвай»), а також прозвучали кілька яскравих прем’єр. У «Піккардійської терції» найширший репертуарний діапазон: фолк, рок, поп, саунд, блюз і класика. Практично повний зал найбільшого великого концертного приміщення нашої столиці показав, що гурт уже готовий до масштабного перформансу. Як і диски гурту, що розкуповуються з космічною швидкістю на розкладках у холі палацу, так і натхненно співаюча разом із артистами публіка, яка безперервно аплодує. Після виступу «піккардійці» делегували відповідати на запитання «Дня» двох своїх Андріїв — Шавалу й Капраля.
- Як виникла ідея створення колективу, який працює в жанрі а капела?
- У нашому випадку це вийшло дуже природно й органічно, — розповів соліст гурту Андрій Капраль. — Ми разом училися в музичних учбових закладах, потім співали в хорах, і на цій хвилі виникла ідея створити вокальний гурт «Піккардійська терція». Спочатку ми створили змішаний хор iз 12-ти осіб. Після того як жіноча половина складу (й безвідповідальна частина чоловічої) перестали відвідувати репетиції, нас залишилося четверо. Ми працювали а капела цілий рік. 1993 року поїхали на фестиваль «Червона рута» й там співали «під мінусовку», але відчули, що це не те... й настав період пошуків свого творчого «я». Коли в гурті стали виступати шестеро співаків, ми зрозуміли, що тепер зможемо робити повноцінні вокальні аранжування своїх композицій.
— Як сформувався стиль тієї «Терції», яку ми знаємо сьогодні?
— Це все визначилося, напевно, з розвитком гурту. Володя Якімець (художній керівник) зі Славіком Нудиком почали писати пісні. Вибір поезії й аранжування сформували наш стиль. Ви знаєте, лірику ми не пишемо взагалі, а черпаємо її з творчості відомих українських поетів.
— Iз деякими ми особисто не знайомі, але ми вважаємо їх своїми друзями — адже вони написали такі чудові тексти для наших пісень, — підключився до розмови співак Андрій Шавала.
— Ваш новий альбом повністю присвячений фольклорній тематиці. У вас і раніше в репертуарі було багато обробок народних пісень, але фолк-диск ви випустили лише зараз. Чому?
— Починали ми як вокальний колектив з народних пісень. На своєму першому концерті, який ми вважаємо днем народження гурту, саме їх співали. Тож альбом «Антологія. Том 2. Фолк», в певному сенсі наше повернення до джерел, але вже на новому витку.
— Фольклор — це філософія. А в 20 років філософом не станеш, — додає А. Капраль. — Потрібно трохи пожити, дещо усвідомити. Я вважаю, що нині ми вже доросли до того, щоб заспівати фолк уже у своєму розумінні й відповідно до свого бачення.
— А як ви можете оцінити стан жанру а капела в нас сьогодні?
А.Ш. — Фестиваль Vokal Zone, який вперше пройшов у Києві, став дуже показовим. Фактично постійно працюючих а капела колективів в Україні нині два: ManSound і «Піккардійська терція». Сьогодні в Росії рух а капела починає набирати сили. На Vokal Zone два чудових колективи виступили в Києві. А приголомшуючу білоруську «Камерату» ми знаємо ще з мюнхенського фесту Vokal Total. До речі, в Німеччині фестиваль триває два з половиною місяці й кожних вихідних працює по два колективи на день! Це дуже ефективна школа для вокальних колективів, а, відвідавши концерти, є можливiсть чомусь новому навчитися. Нині в Європі є багато цікавих колективів, різноманітних за жанром, стилем, і ми мріємо, щоб і в Україні вокальні гурти ставали популярними серед публіки.
А.К. — Розумієте, жанр а капела сам по собі — не комерційний і досить складний. Люди, які живуть в Європі, більш фінансово забезпечені, й там багато колективів не професіональних, а аматорських. Для них спів — це хобі, бажання виступати на сцені або розслабитися співом. А в нас молодь хоче передусім заробляти побільше грошей, а на а капела багато не заробиш.
Комерція губить мистецтво. Потрібно спочатку вкласти свою душу, а не думати, скільки ти за концерт грошей отримаєш. Ми дуже хотіли співати, працювали кілька років, завойовуючи авторитет серед меломанів, а фінансова сторона була на «надцятому» місці. Повірте, це зовсім не просто. Але ми поступово відшліфовували свою майстерність як співаків жанру а капела й лише сьогодні є такою «Піккардійською терцією», якою задумали свій вокальний гурт.
— Артистам не подобаються запитання про творчі плани, але хоча б трохи відкрийте свої секрети...
А.Ш. — Найбільший проект, який очікує публіку наступного року — це 15-річчя нашого колективу. 24 вересня 2007 року відзначимо свій день народження. До цієї події ми хочемо підготувати новий альбом. Кілька прем’єр, які увійдуть до нього, прозвучали на концерті в Палаці «Україна». Проведемо серію ювілейних концертів, запросимо своїх друзів.
