Творчий політ
Львівська вокальна формація “Піккардійська терція”, безсумнівно, претендує на провідне місце серед українських груп, котрі працюють в стилі а саpella. За роки творчої діяльності шестеро хлопців виросли “з коротких штанців” художньої самодіяльності й перетворилися у самодостатню творчу одиницю.
А починалося все 1992-го без будь-яких особливих претензій: кілька ентузіастів із числа студентів місцевого музичного училища вирішили створити мішаний хор, але постійне невідвідування репетицій особами слабкої статі зумовило трансформацію колективу у чоловічий квартет. Невдовзі “піккардійців” стало шестеро – Андрій Капраль, Славко Нудик, Богдан Богач, Роман Турянин, Андрій Шавала, Володимир Якимець. З тих давніх, як на тривалість музичного проекту, часів ними опікується менеджер – Роман Климовський. Прихильність музичних критиків та любов публіки здобуті за ті роки багатьох переконують, що “орання нивки” українського шоу-бізнесу чогось таки вартує…
Хоча самі учасники вокальної формації не надто афішують свою гастрольну діяльність, проте в кулуарних бесідах не без гордості сповіщають, що за “кількісно-якісними” показниками закордонних вояжів впевнено утримують пальму першості серед українських колективів. І ті слова – не порожня балаканина. Скажімо, нещодавно “Піккардійська терція” повернулася з тривалого гастрольного туру містами Німеччини та Франції, і якщо країну Лувра і Ейфелевої вежі “Терція” відвідала уперше, то німецькі міста вже встигли оцінити мистецький рівень та виконавську майстерність співаків з України. Річ у тому, що у Мюнхені при підтримці місцевих органів влади приватна структура впродовж десятиліть проводить Міжнародний фестиваль акапельної музики “Vokal Total”, і “Піккардійська терція” чотири роки тому стала першим колективом зі східноєвропейських теренів, яку запросили там виспупати. Програма настільки сподобалася місцевим поціновувачам співу без супроводу музичних інструментів, що вони ще двічі віддавали сцену під виконання композицій із різних альбомів колективу…
А були ще концертні тури містами Італії, США, Канади, півночі Російської Федерації. Зрештою, про кожну мандрівку можна розповідати багато, зокрема, про виступи у Польщі. Там ще з 1996-го року промоцією та організацією концертів “Піккардійської терції” займається люблінська фірма “Impress”, Її директор – фанатично закохана у творчість хлопців пані Барбара Райнєвіч-Висоцька – проводить їхні два-три повноцінні концерти на місяць. Здебільшого, це виступи на поважних заходах – зустрічах польського президента зі своїми колегами, міжнарожних музичних фестивалях та на різноманітних пісенних конкурсах.
Насиченість виступів спонукає до постійного оновлення програми та розширення географії виступів. Зараз у репертуарі вокальної формації майже триста композицій, серед яких класичні твори (“Неаполітанська пісня” та “Легенда” Петра Чайковського, “Коли розлучаються двоє” Генріха Гайне, “Аve Marija” Джакомо Качіні та інші), обробки народних пісень (“А у полі річка”, “Туман яром”, “Горіла сосна”, “Йшли корови”, “Ой, Марічко”, “Сумна я була”), власні композиції (“Берег ріки”, “Кантрі”, “Пустельник”, “Сад ангельських пісень”, “Старенький трамвай” і т.д.). А на карті країни практично не залишилося великих міст, де із сольними концертами не виступав львівський акапельний секстет. Їх добре знають у Донецьку (так повелося з 1992-го року, коли молодий квартет завершував своїми піснями фестиваль “Свобода вибору”, та із часів “Червоної рути”, яка відбулась у тому ж місті наступного року), Тернополі, Дніпропетровську, Одесі, Івано-Франківську та Чернівцях, де на фестивалі “Доля-94” “Піккардійська терція” здобула Гран-прі та три пеші премії у різних номінаціях. Та найбільше все-таки найкраще сприймають їхню творчість у Києві і, звичайно ж, рідному Львові. Місцеві шанувальники й дотепер пам’ятають чи не усі сольні виступи “піккардійці” на найкращих сценах міста. Як правило, це презентації нових програм з одночасним виходом у світ нового компакт-диску. Так було під час представлення дебютного CD “Сад ангельських пісень” у Львівській опері і “Я придумаю світ”, що відбувалося у Львівському драматичному театрі ім. М.Заньковецької. Ще були “Антологія” та “Ельдорадо”, словом, усі виступи важко перелічити.
Киянам же “Піккардійська терція” передовсім запам’яталася неодноразовими виступами на концертах присвяченим Дню міста та Дню Незалежності, а також сольним концертом у Жовтневому палаці столиці минулого року.
Чи не найбільший концертний майданчик Києва надасть свою сцену “Піккардійській терції” й 22 листопада – співаки обіцяють винести на слухацький загал речі з нового компак-диску “Антологія. Том 1” а також підготувати нові речі та приємні несподіванки…
Михайло Дашкович
