Роман Турянин – заслужений сміхотворець

Єдиний з «піккардійців», народжений не у Львові. Роман з'явився на світ Божий 5 травня 1970 р. в м. Мукачево Закарпатської області. Дитинство було перенасичене музичною грамотою, спільними гастролями з батьками та безкінечними візитами додому вокальних метрів Закарпаття.

Мабуть, музичний ген передавався у спадок віддавна, бо прародичі Турянинів були знаними в околицях весільними музиками, а батьки Романа остаточно закріпили за родиною статус музикантів: батько - відомий диригент, заслужений діяч мистецтв України, мама - викладач хорового диригування. Майбутній «піккардієць» не порушував традиції - у семирічному віці почав опановувати гру на фортепіано в музичній школі. Наступною професійно-освітньою точкою стало Мукачівське педагогічне училище, де встигав не лише відвідувати лекції на музичному відділенні, а й «відмітитися» в усіх студентських експериментах - жоден ансамбль чи ВІА не обходився без його участі. Вимушена дворічна творча перерва, пов'язана зі службою в армії, сформулювала запитання: «А чи є життя без музики?».

Тестування військом пройшов - відповідь дав правильну. Так 1991 р. у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка, на диригентському факультеті, з'явився активний першокурсник Роман Турянин. Постійні пошуки і творчі амбіції 1993-го привели його до «Піккардійської терції».

Роман виконує і неформальну, але дуже важливу місію в формації: якщо звучить достойний анекдот чи стається кумедна ситуація, саме його сміх миттєво заполонює собою увесь довколишній простір, множачись на кількість присутніх. Найбільша прикрість може спіткати секстет тоді, коли Романа несподівано хтось розсмішить на сцені...

Роман – «найзаслуженіший» багатодітний батько «Терції». У нього і його дружини, скрипальки Надії, – п’ятеро дітлахів: Василь, Юрій, Марія, Ярема і Лук’ян.