Славко Нудик – вокаліст-тенісист

Славко Нудик народився у Львові 7 лютого 1968 р. Уперше вийшов на вулицю в страшенні морози – мінус 28 за Цельсієм. А вперше публічно виступив через два роки - на табуретці перед дорогою родиною, розповідаючи відомі віршовані форми. Тоді й зрозумів, що овації йому неабияк сподобалися, і він готовий слухати їх якомога частіше.

Утім, перші уроки музикування не залишили по собі приємних спогадів. Музичний інструмент, обраний юним обдаруванням, - баян - був дещо завеликим і заважким. Відтак Славко скерував свій музичний талант в інше русло – подався у шкільний хор. Згодом успішно закінчив музичну школу. А від холодної осені 1986-го упродовж двох років майбутній «піккардієць» «служив Радянському Союзу». Згодом «відбував покуту» як токар-фрезерувальник.

Роки перебудови, здобуття Україною незалежності та перших самостійних кроків Української держави (1989-1993 рр.) Славко Нудик провів у Львівському державному музичному училищі ім. С. Людкевича, де й запізнав своїх колег по вокалу та сцені - Володимира Якимця, Андрія Капраля і Богдана Богача. Величезне бажання реалізувати кришталеву мрію дитинства про оплески допомогло Славкові перемогти Володимира Якимця у пінг-понговому турнірі: на кону саме стояла доля «Піккардійської терції».

Цікаво, що, не маючи ані водійських прав, ані автомобіля, Славко тривалий час вів програму «Автохвиля» на радіо «Львівська хвиля».

У Славка Нудика - троє дітей: син Роман та близнята Соломія і Ярина.