Андрій Капраль: «Кіркорову я би не давав Народного артиста»

«Піккардійська терція» – феномен на українській музичній сцені. Шість львівських хлопців довели, що акапельний спів також може бути популярним. Як доказ – їм аплодують переповнені концертні зали й заможні люди на приватних вечірках. Напередодні київського концерту кореспондент «ПіК України» зустрівся з двома співаками шестиголосого гурту – Володимиром Якимцем та Андрієм Капралем.

«Пиккардийцы» на пике

Кто бы сомневался, что на концерт соберется полный зал. Настоящему мастерству ничто не помеха - ни кризис, ни билеты по цене от 150 гривен. Вряд ли каждый из пришедших знал, что музыкальный термин, которым назвали свою группу вокалисты, обозначает буквально «мажор даже в минорном произведении», но определенно можно сказать одно: все зрители пришли именно за мажорным настроением.

«Наше Різдво» у Львові: Скромно, але радісно

Як на Різдво від дверей до дверей ходять колядники з колядою, так на хату зіркових колядок перетворилася Львівська філармонія, куди впродовж двох днів (7 і 8 січня) сходилися львів'яни аби разом із гуртом «Дивні», малим складом Львівської державної хорової капели «Дударик», вокальною формацією «Піккардійська терція», Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова» та музичним продюсером проекту Тарасом Чубаєм із гуртом «Плач Єремії» спільно колядувати та музично святкувати «Наше Різдво».

«Піккарди» — мінор у мажорі

Про будні і свята співочого львівського секстету

Назва цього колективу — своєрідний лінгвотест на рівень алкоголю в крові. У людини, що хильнула зайвого, в словосполученні «Піккардійська терція» обов’язково заплутається язик. І хоча насправді в імені вокальної формації йдеться про трьох — терція, в дійсності їх аж семеро: шість учасників і менеджер.

«Піккардійська терція» на Йордан заколядувала киянам

«Такого колективу і вдень із свічкою (навіть у Польщі!) не знайти», — любить повторювати художній керівник «Піккардійської терції» Володимир Якимець. Із ним погодилася мистецька рада при Управлінні культури і туризму Львівської обласної дер­жавної адміністрації, яка висунула вокальну капелу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. 18 січня «піккардійці» зібрали повнісінький зал МЦКМ «Жовтневий». Коли зателефонувала до їхнього менеджера — за декілька днів до концерту — за акредитацією, він із ноткою суму сказав, що мене проведе, але місця вільного не буде: «У нас аншлаг. Жодного квитка не залишилося».

Піккардійська Терція: «Ми, в принципі, вже народні артисти. Без звання»

Вони люблять пампушки й холодець, живуть за 100 км від гір, багато гастролюють за кордоном і, головне, знають собі ціну. Квиток на їхній останній київський концерт коштував 400 грн, і квитків було не знайти.

Їх семеро – шість співаків і один менеджер. Разом вони настільки довго, що один без одного вже просто не можуть. Почалося все з пінг-понгу. 15 років тому Ярослав Нудик – ідейний натхненник створення ансамблю, виграв у Володимира Якимця турнір з малого тенісу. На кону була доля групи, щодо існування якої скептичний Якимець (нині художній керівник колективу) мав великі сумніви.

Як «Піккардійська терція» у коляду ходила

"Наш шпигун" спробував себе у ролі вершителя державної премії ім. Тараса Шевченка, відвідавши виступ славетної "Піккардійської терції"

Знаменитий львівський акапельний хор навідується у столицю не так і рідко, але квитки на його виступи традиційно слід купувати заздалегідь. Незважаючи на їх високу вартість (від 40 до 300 грн), зал Жовтневого палацу був заповнений вщерть.

«Піккардійські» етюди

«15 років для акапельного гурту в країні, де панує попса, це — здобуток!»

Учора в Міжнародному центрі культури та мистецтв, більш відомому як Жовтневий палац, відбувся концерт вокальної формації «Піккардійська терція». За словами музикантів, вони, як то кажуть, поєднали приємне з корисним: влаштували виступ для своїх чисельних київських прихильників, запросивши на нього і членів Шевченківського комітету. Справа в тому, що саме зараз триває перегляд робіт, представлених на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2008 року, а гурт — серед номінантів — за концертні програми «Антологія. Том I», «Антологія. Том II. Фольк», «З Неба до Землі» (2003 — 2006 рр.).

Володимир ЯКИМЕЦЬ: «Піккардійська терція» – психотерапевт, колега й таємний коханець

Розмова з художнім керівником "Піккардійської терції".

Для «Піккардійської терції» він став Піґмаліоном, адже в скромному означенні «художній керівник» насправді криється непроста творча місія – із семи нот і трьох знаків альтерації створювати музику, яка пробуджує величезну гаму емоцій у слухачів. Щоб знаний колектив залишався незмінно цікавим і неповторним, упродовж 15 років він шукає, формує, відкидає, міксує, доповнює, змінює його музичний темперамент. Про різноманітні – і позитивні, і негативні – вияви цього процесу Володимир Якимець розповів в інтерв’ю «Газеті…».